Як найкраще допомогти своїй дитині (у 4 кроки)

Для дітей привчання до туалету — це освоєння чогось нового, так само як і навчання ходити та говорити. Ви можете допомогти своїй дитині в цьому. Привчання до туалету відбувається у 4 етапи. Ми розповімо вам, чого ваша дитина навчиться на кожному етапі та що ви можете зробити, щоб підтримати її. Щоб ви могли справді зробити це разом.

‍Крок 1 — Ваша дитина починає цікавитися

Увага! Підгузник залишається на місці.

Ваша дитина дізнається, що старші діти та дорослі не носять підгузки, а ходять у туалет. Ваша дитина дізнається, для чого призначений туалет. А також те, що навіть маленькі діти можуть пісяти чи какати на горщик. Ваша дитина навчиться відчувати після цього: я покакав чи попісяв.

Поговоріть з дитиною про привчання до туалету та про сам туалет. Повідомляйте дитині, коли вона зробила кака або пісяла в підгузник. Можна розмовляти про кака та піся, читати книжки про туалет. Візьміть дитину з собою до туалету та покажіть, що там відбувається. Разом спускайте воду, слухайте та дивіться. Робіть це у ігровій формі та хваліть дитину!

Крок 2 — Перший раз на горщику

Підгузник знімають іноді на годину, кілька разів на тиждень. В решту часу підгузник залишається на місці.

Ваша дитина вчиться відчувати : «Я какаю або пісяю. Ой, а що це відбувається? Що це таке? І для чого потрібен горщик?» На цьому етапі ваша дитина вперше зробить свої справи на горщику або в туалеті.

Ви навчитеся розпізнавати та називати сигнали вашої дитини.Що показує ваша дитина перед тим, як сходити в туалет, під час цього та після. Називайте те, що бачите. Заохочуйте дитину іноді сідати на горщик з оголеними сідничками. Можна використовувати унітаз, але на цьому етапі це ще не обов’язково.

Крок 3 — Все частіше на горщик або в туалет

• ‍‍Дитина все частіше і довше обходиться без підгузника. Спочатку годину щодня. Потім півтори години. Потім дедалі довше і частіше. Аж поки підгузник не знімається на півдня. Але тільки якщо випадкових «нещасних випадків» стає дедалі менше. В інший час підгузник залишається на місці.
• Ваша дитина вчиться відчувати та розуміти: ось-ось з’явиться сечка або кака. Я можу самостійно впоратися з цим — піти на горщик або в туалет. Я скажу мамі чи татові, коли мені потрібно. Ваша дитина почне тренуватися в туалеті, використовуючи табуретку та насадку для унітазу.
• Ви допоможете дитині сформувати стабільний режим відвідування туалету та визначите її ритм. Ви навчитеся розпізнавати сигнали, завдяки чому дитина все частіше встигатиме вчасно підійти до горщика або унітазу.

‍

Крок 4 — Прощавай, підгузник!

• Ви обираєте день, коли дитина зовсім не буде носити підгузник (якщо ви виконали кроки 1, 2 і 3).
• Ваша дитина зараз вчиться самостійно ходити в туалет. Це означає: вчасно відчувати, коли з’являється бажання помочитися чи випорожнитися,і, якщо потрібно, трохи потерпіти. А також повідомляти або говорити: «Мені треба в туалет!» Потім самостійно знімати штани, сідати на унітаз, навіть без сидіння-подушки. Витиратися, мити руки, змивати. Навіть у дорозі чи в інших місцях.
• На цьому етапі ти будеш особливо уважно стежити за цим, і разом ви все частіше встигатимете вчасно дістатися до туалету. Доки неприємних випадків більше не буде.

Коли дитина починає ходити в туалет удень?

Ваша дитина вважається привченою до туалету вдень, якщо вона сама відчуває, коли їй потрібно в туалет, встигає вчасно дістатися до туалету і може самостійно впоратися з усім процесом — від підтирання та миття рук до змивання. Це стосується й інших місць. Невеликі «нещасні випадки» ще можуть траплятися, але не частіше ніж 2 рази на тиждень.