Як нам вийти з цієї боротьби?

Чи перетворилося привчання до туалету на суперечку, що супроводжується сварками та істериками? Тоді зробіть крок назад і зробіть перерву.

Найголовніше — щоб ваша дитина продовжувала нормально ходити в туалет і не переставала це робити. Щоденний стрес чи сварки — це неприємно й непотрібно. Іноді ми вимагаємо від дітей занадто багато й хочемо досягти результату занадто швидко. Або ж цілий день запитуємо, чи не хочуть вони в туалет, щоб уникнути «нещасних випадків». Припиніть тренування й трохи відступіть.

Ви ще перебуваєте на етапі 1, 2 чи 3? Тоді одягайте підгузник частіше або на довший час. Так вам не доведеться цілий день стежити, чи не сталося випадково «неприємностей».

Ви перебуваєте на 4-му етапі? У такому разі ви також можете зробити крок назад і вирішити знову надягнути підгузник. Тоді ви повернетеся до 3-го етапу. Це не страшно. Важливіше вийти з цієї ситуації. Можливо, через кілька днів ви зможете знову почати з жартів або танців.

Нехай горщик залишається на місці, і спробуйте дати дитині трохи більше свободи. Скажіть, наприклад: «Горщик стоїть ось тут. Ти можеш на нього сісти, але це не обов’язково».

Спробуйте ще раз через кілька днів. Або через 1–2 тижні. Слідкуйте за своєю дитиною і не поспішайте. Створіть достатньо приємних моментів, наприклад, читайте разом книжку. Хваліть дитину за те, що вона намагається.

QA-037