Привчання до туалету

Бути привченим до туалету вдень означає, що дитина може відчувати і розпізнавати позиви та самостійно вчасно йти на горщик або в туалет. Це також означає вміння трохи почекати, поки настане відповідний момент. Дитина самостійно виконує прості дії, такі як одягання та миття рук. Після цього вона продовжує свої щоденні справи.

Привчання до туалету — це не лише вміння не мочитися; це також питання самостійності. Привчання до туалету вночі зазвичай відбувається пізніше, ніж вдень, іноді навіть через кілька років.

Ось як можна розпізнати дитину, яка навчилася ходити в туалет: дитина каже «мені треба в туалет», припиняє гратися, підходить до туалету, опускає штани, справляє нужду в горщик або унітаз, витирається, підтягує штани, змиває воду та миє руки, іноді з невеликою допомогою. Іноді трапляються невеликі «нещасні випадки», але якщо це не відбувається щодня, то це нормально!