Сіти в нових місцях

• Багатьом дітям страшно какати чи пісяти на чужому унітазі. Адже унітаз у дідуся й бабусі все-таки інший. Він звучить інакше. Або він вищий. Або в ньому є вода, у яку раптом падає твій какашка. Або біля унітазу є ще й інші люди. Наприклад, у ресторані чи бібліотеці.
• Ваша дитина хвилюється? Тоді вона, можливо, не наважується вчасно піти в туалет. І тоді дитина мочиться в штани або довго терпить. Навіть якщо вдома з відвідуванням туалету все гаразд. Тому вам і вашій дитині буде приємно, коли чужий туалет перестане викликати хвилювання.

Що можна зробити? 

• Перші кілька разів супроводжуйте дитину до туалету. Навіть якщо ви вже роками відвідуєте людей вдома. Для вас це звична і звична справа. Але для вашої дитини новий туалет щоразу може бути хвилюючим.
• Подбайте про те, щоб ваша дитина завжди знала, де знаходиться туалет. Відразу після приходу покажіть дитині туалет. Якщо дитина ще не хоче піти в туалет? Тоді дайте їй час роздивитися приміщення.
• Скажи, наприклад: «Я теж тут ніколи не був. Може, разом пошукаємо туалет? Як ти думаєш, де він?».
• Розкажіть, що існують різні туалети. Скажіть, наприклад: «О, як цікаво, тут туалет виглядає ось так!». Дозвольте дитині самостійно оглянути туалет. Якого кольору туалет? Що ти ще бачиш? Що ти чуєш? Чи є на стінах гарні малюнки? Чи схожий цей туалет на той, що вдома?
• Нехай ваша дитина один раз потягне за ручку, коли в унітазі немає ні сечі, ні калу. Що ви бачите? Що ви чуєте? Де висить туалетний папір?
• Домовтеся, що дитина підійде до вас, коли їй знадобиться допомога. І що ви підете разом.
• Не замикайте двері туалету. Зайдіть разом із дитиною в кабінку. Або залишайтеся біля дверей, якщо ваша дитина вже може самостійно.
• Ви самі помітите, коли ваша дитина буде готова ходити в туалет самостійно. Можливо, вона навіть сама про це скаже. Наприклад: «Я можу сама. Тобі не треба йти зі мною».
• Якщо продовжувати спокійно практикувати це, ваша дитина навчиться, що можна піти в туалет не тільки вдома, а й в інших місцях.